КОКАИН Columbia Самара Cocaine 99%

ААААААААААА! Что только не бывает в этой проклятой жизни! Чуешь? Я же тебя предупреждал, что это будет история про мои крутые закладки, работу в офисе и полный срач во мне!

Раз, два, три - и я уже в даркнете, пытаясь раздобыть свою следующую дозу патлатых губок. Там, на белом экране, мелькали чудовищные фотки моих будущих закладок. Застрял я в этом проклятом водовороте, где шеймить меня может только одна вещь - кокаин! Ничто больше не имеет значения.

И вот он - долгожданный миг! Я сделал заказ и теперь только жду. Ты чуйка-то знаешь, она такая странная штука. Ощущаешь, что скоро весь этот город будет моим трипом. Наркоша с раскрытыми глазами и закрытыми мыслями, так меня и зовут среди этого молодежного дерьма.

Место	Время	Что происходит
Даркнет	Полчаса назад	Получил адрес продавца
Улица	10 минут назад	Обменялся парой грязных слов с патлатыми дебилами
Моя квартира	Только что	Открыл почтовый ящик и нашел свой долгожданный пакет

Вот оно! Белый порошок, лежит на столе, словно предложение, от которого невозможно отказаться. Я просто не могу себя сдерживать, нужно же убрать эту белую дурь под кожу.

Люди говорят, нельзя работать в офисе, будучи полностью ебашащим наркоманом. Но кто они такие, чтобы мне указывать, как мне жить? Я живу своей жизнью и делаю то, что мне нравится!

Лишь бы не забыть о своей работе. Ведь отлично себя ощущаешь, когда твоя душа наркомана притягивается к офисным скрепкам и бумагам. О чем я вообще думал? Работа в офисе? Это просто пустые слова, которые ничего не значат для меня. Я знаю только одно - наркотики, кокаин, закладки. И вот я на работе, смотрю на моих коллег, которые в этот момент совершенно не представляют, что я полностью сгнил внутри. Они не знают, что каждый мой выдох - это проклятая зависимость, прочно вросшая в мои вены.

А что мне до них? Жду, когда настанет время. Время, чтобы притвориться, что я работаю, но на самом-то деле я посреди своего собственного трипа. Отвечаю на емейлы, делаю вид, что я знаю, что происходит, но на самом деле меня нет здесь. Я в другом мире, я в мире закладок и кокаина. Но что делать? Зависимость сильнее меня. Я стыжусь того, как привязался к наркотикам, и все это шеймит меня до глубины души.

Я чувствую, как все окружающее меня рушится. Мои друзья уходят, мои силы покидают меня. Я потерялся в этом темном, патлатом мире. Знаешь, дружище, я хочу сказать тебе одну вещь. Если бы я мог вернуть время назад, я бы никогда не начал эту глупую игру с закладками и наркотиками. Но теперь я умоляю тебя - держись подальше от этой чертовой ловушки. Это только приведет тебя к ужасу и гибели! А пока я продолжаю погружаться в свою темную бездну, пытаясь забыть о том, что я стал марионеткой своей зависимости. Но пока что я здесь, в офисе, среди людей, которые ничего не знают о моих закладках и о том, как я работаю, будучи убитым в хламину.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.